Кулінарне мистецтво Китаю

Кулінарне мистецтво Китаю вдосконалювалося протягом століть. За 3 тисячі років свого існування воно набуло і, що важливо, зберегло всі ті цінні знання та навички, які дозволяють китайським стравам вважатися одними з найкорисніших і найсмачніших.

Найдавніші археологічні знахідки, що свідчать про досить високий гастрономічний рівень китайців, знайдені в місті Аньян провінції Хенань. Це були бронзові горщики, ножі, кухонні дошки, лопатки, черпаки та інше начиння. Ще в 770-221 рр. до н.е. — період Чуньцю («Весни і Осені») і Чжаньго («Воюючих царств») в Китаї існували публічні ресторани, а приблизно 1500 років тому була складена докладна кулінарна книга.

У більшості випадків, своєрідність китайської кухні досягається майстерною обробкою вихідної сировини, а не самою сировиною. Так, один з основних принципів — страва повинна складатися з маленьких шматочків, щоб під час трапези не було потрібно додаткових зусиль для розрізання готової страви на тарілці. Звідси два основних кулінарних секрети по-китайськи: правильно нарізати і правильно обсмажити. Маленькі, однакові за формою і розміром шматочки готуються дуже швидко (буквально одну-дві хвилини) на сильному вогні в розпеченому маслі, при цьому часто в маслі спочатку прожарюється запашний перець і імбир, що надає особливий аромат готовій страві.

Поняття китайської кухні охоплює безліч регіональних кулінарій, проте найвідоміші та найвпливовіші серед них — сичуаньська, шандунська, цзянсуська та кантонська. Вони відрізняються одна від одної через різні кліматичні умови, географію, історію та стиль життя у відповідних регіонах.

Про страви першої (сичуаньської) кухні і піде у нас мова. Адже сичуаньська кухня відома своїми яскравими смаками, гостротою і пряністю страв, які викликані активним використанням часнику і червоного перцю, а також смаками місцевих перців, сичуаньського і чаотяньцзяо, горіхів, кунжутної пасти, женьшеню.

Відомі страви – мапо тофу, курча гунбао, тушкована свинина по-сичуаньськи, “мурахи підіймаються на дерево“, свинина зі смаком риби, телятина по-сичуаньськи.

Цыпленок Гунбао — (кит. 宮保雞丁, англ. kung pao chicken) – классическое блюдо Сычуаньской кухни. Готовится из кусочков куриного филе, обжаренных с арахисом и красным перцем чили. Как и большинство блюд сычуаньской кухни, это острое блюдо с ярко выраженным вкусом.

Винахідником страви вважається Дін Баочжень (англ.) (丁寶楨) – китайський сановник і відомий гурман, який жив за часів Цинської династії. Коли Дін Баочжень був губернатором провінції Шаньдун, у нього на службі перебувало понад десять кухарів. Гостей, які збиралися в його будинку, він часто пригощав стравою власного винаходу – обсмаженими шматочками курки. Пізніше, ставши намісником у провінції Сичуань, Дін Баочжень видозмінив свою страву, пристосувавши її до особливостей сичуаньської кухні – зробивши її гострішою і прянішою. Згодом рецепт цієї страви набув широкого поширення, і її почали готувати в багатьох ресторанах по всьому світу. Оскільки Дін Баочжень обіймав при імператорському дворі посаду гунбао – вихователя спадкоємця (буквально “палацовий вартовий”), страва дістала назву “гунбао цзідін” (宮保雞丁), або “гунбао жоудін” (宮保肉丁), – “шматочки курячого м’яса, приготовані за рецептом гунбао”.

Телятина по-сичуаньськи – одна з найпопулярніших страв китайської (сичуаньської) кухні Телятина по-сичуаньськи потішить Вас своїм гострим, насиченим смаком та екзотичним ароматом, якого їй додає збалансована китайська суміш із п’яти спецій, а також сичуаньський перець.

Телятина у фірмовому соусі — приготована в устричному соусі з додаванням міксу овочів і пряних спецій.

Приємного апетиту!