Китайська випічка – секрети та нюанси азіатської кухні

Випічка в Китаї таке неординарне явище, як і будь-яка інша страва в азіатській кухні. Якщо стандартний дріжджовий хліб з’явився в Китаї не більш як 100 років і тільки на початку 2000 здобув популярність серед усіх верств населення країни, то вироби з борошна в Китаї мають глибше коріння. Лише близько 40 років з моменту виходу тайванських компаній у світ китайці стали споживати хліб у звичному для нас розумінні. Особливо китайцям припали до дущів м’які та солодкі хлібці, сповнені вершковим та молочним смаком. Саме тому в сучасних продуктових супермаркетах ви не зустрінете чорний, сірий дріжджовий хліб. Рідкість зустріти звичайний “столовий” батон, так улюблений європейцями для приготування тостів і бутербродів.

Короткий екскурс в історію

У традиційній китайській кухні відсутня як така солодка випічка. Замість неї кілька століть тому з’явилися рецепти відварних або парових булочок, відомих як баоцзи або маньтоу. Окремо виділяються наани – особливі прісні коржі, які печуться в тандирі.

Стандартних солодких булочок із джемовою начинкою та хрусткою скоринкою в китайській кухні не існувало. І це незважаючи на те, що пшениця як зернова культура в Китаї стала користуватися популярністю близько 4 тис. років до нашої ери.

Лише в 10 столітті нашої ери знаходяться перші документальні підтвердження про експерименти, пов’язані з обробкою борошна – парові булочки або обсмажені шматочки тіста виготовлялися саме в цей період. А в період з 14 до 17 до Китаю стали завозити арахіс, батат, картоплю і кукурудзу. Ці добавки стали активно використовуватися при виробництві різноманітних хлібобулочних виробів.

Культура випічки в Китаї – наші дні

Замість стандартних печей, які так відомі слов’янам, для обігріву приміщень і приготування їжі в китайських будинках використовувалися кани. Вони сконструйовані таким чином, щоб можна було використовувати лише дві поверхні або для смаження, або для варіння. Подібні печі відрізняються меншою теплоємністю, температура в них спадає дуже швидко. Напевно, саме тому сотні років тому китайські господині не змогли спекти той хліб, що так полюбився нам, – з ніжним м’якушем і хрусткою скоринкою.

Додатково, процес приготування будь-якої випічки забирає багато сил та енергії. Подібний підхід просто не схвалюється китайцями, адже витрачений час можна було використати для приготування багатьох інших страв. Тому популярністю стали користуватися інші джерела вуглеводів і зупинилися на зерні, яке просто варили у вигляді каш.

Лише разом із загальною глобалізацією та розширенням продуктового списку в будь-якому супермаркеті, випічка стала користуватися особливою популярністю. Склянка соєвого молока і прісна булочка з м’ясом – ідеальне уявлення китайця про сніданок.

Що варто спробувати з китайської випічки?

Прогулюєтеся містом? Зверніть увагу на придорожні тандири, які протягом кількох хвилин спечуть прісний хлібець, а турботливий господар наповнить його пересмаженою цибулею та м’ясом. А для любителів класичної випічки, варто звернути увагу на європейські кав’ярні, що пропонують асортимент круасанів і кексів.

Особливою популярністю в Піднебесній користуються булочки з м’яким, практично повітряним м’якушем, скоринка водночас не має бути хрусткою і твердою. Ідеально, якщо вона буде злегка золотистою, без пригорілих частин.

Смак самого тіста зможе здивувати найвибагливішого гурмана – томати, батат, м’ята, зефір, сир – тільки малий список ароматизаторів для булочок і батонів у китайських магазинах.